АудіогідСобор Паризької Богоматері
Cathédrale Notre-Dame de Paris
Величний кафедральний собор XIII століття з аркбутанами й ґаргульями, описаний у романі Віктора Гюго.
У самому серці Парижа, на невеликому острові посеред Сени, височіє Собор Паризької Богоматері — місце, яке приваблює гостей з усього світу. Його вежі підносяться над містом, спостерігаючи за життям парижан уже майже дев’ять століть. Історія собору розпочалася у дванадцятому столітті, коли за наказом короля Людовика Сьомого та папи Олександра Третього майстри заклали перший камінь. Через нестачу коштів будівництво затягнулося майже на двісті років, але зрештою Нотр-Дам постав перед світом як досконалий взірець готичної архітектури — витягнутий, величний, із загостреними арками, ребристими кам’яними склепіннями та знаменитими аркбутанами, що підтримують масивні стіни.
Упродовж століть у стінах собору відбувалися історичні події — тут коронували монархів і імператорів, таких як Наполеон, тут місто переживало і урочистості, і трагічні моменти. Під час Французької революції собор мало не позбувся своїх кам’яних скульптур, зокрема двадцяти восьми королів на фасаді. Багатьом із них відрубали голови, намагаючись стерти монархічні символи, але деякі збережені уламки згодом були знайдені й нині експонуються в музеях.
Особливу атмосферу Нотр-Даму створюють мистецтво й легенди. Відомі горгулі та фантастичні химери, які тепер прикрашають балюстради, з’явилися під час грандіозної реставрації дев’ятнадцятого століття під керівництвом Ежена Віолле-ле-Дюка. Саме ще один парижанин — письменник Віктор Гюго — врятував собор від руйнування своєю знаменитою історією про горбаня-дзвонаря, надихнувши місто повернути до життя його улюблену святиню.
Проміння сонця проникає крізь величні вітражні троянди, ніжно забарвлюючи кам’яні колони. Багато з вікон були створені вже у дев’ятнадцятому столітті, але три великі троянди тринадцятого століття досі сяють автентичним склом, зберігаючи зв’язок із середніми віками. Усередині собору зберігаються святині, як-от Терновий вінець, який, за легендою, колись був на голові Христа, а також інші історичні артефакти — вони приваблюють не лише туристів, а й паломників.
Місце оповите таємницею. Одна з легенд розповідає про майстра, який виготовив великі залізні двері собору, і нібито завершив роботу лише після загадкового нічного візиту темної постаті.
У різні епохи над Парижем розносився гучний передзвін соборних дзвонів. Найстаріший із них, Еммануель, лунає з кінця сімнадцятого століття і дзвенить під час важливих для міста подій.
П’ятнадцятого квітня дві тисячі дев’ятнадцятого року полум’я охопило значну частину даху і знищило витончений шпиль дев’ятнадцятого століття. Та, як і раніше, прагнення врятувати собор згуртувало людей з усього світу.
Сьогодні Нотр-Дам залишається потужним символом французької ідентичності, історії та культури. Його архітектурні шари, оповиті легендами, а також невпинна реставрація, запрошують сучасних відвідувачів стати свідками живої історії, що твориться вірою, мистецтвом і ритмом вічно мінливого міста.