АудіогідЛувр

У самому серці Парижа, поруч із затишним садом Тюїльрі, височіє Лувр — монументальний палац і водночас один із найбільших музеїв світу. Його історія налічує понад вісім століть і бере початок у пізньому дванадцятому столітті, коли на цьому місці з’явилася фортеця, збудована королем Філіпом Другим для захисту міста. Там, де сьогодні простягаються розкішні галереї, колись стояли міцні стіни, вежі та глибокий рів.

Koustav Talukdar

На початку чотирнадцятого століття, коли Париж розквітав, фортецю було перетворено на королівську резиденцію. У її прибраних залах мешкали французькі монархи, зокрема Карл П’ятий. З покоління в покоління палац змінювався: кожен правитель додавав щось своє — ренесансні фасади, класичні колони, позолочені стелі та великі внутрішні двори формували неповторне поєднання.

Fabien geff

Доля Лувру кардинально змінилася в часи Французької революції, коли наприкінці вісімнадцятого століття його вперше відкрили для відвідувачів як публічний музей. Відтоді кожен охочий міг вільно гуляти галереями та милуватися скарбами, які раніше були доступні тільки королівській родині. Колекція музею невпинно зростала, особливо за часів Наполеона: завдяки його військовим походам у Лувр потрапляли шедеври та давні артефакти з усієї Європи й далеких країв. Частину цих творів згодом повернули на батьківщину, але багато знакових експонатів залишилися тут, аби й надалі вражати мільйони відвідувачів.

Бурхливі події та війни також вплинули на історію музею. Під час обох Світових воєн співробітники потай перевозили тисячі унікальних творів — від загадкової «Мони Лізи» до величної Ніки Самофракійської — у сільські маєтки, щоб урятувати їх від знищення. Коли настав мир, музей дбайливо відновлювали й знову відкривали, оберігаючи і його спадщину, і саму колекцію.

Нині знайомство з Лувром починається біля витонченої скляної піраміди — саме тут сучасна архітектура гармонійно поєднується з величчю історичних мурів. Усередині музею розташовано вісім відділів. Єгипетська експозиція знайомить із повсякденням і віруваннями фараонів. Поруч — галереї, які представляють піднесення Давньої Греції та Риму через скульптури, мозаїки й фрагменти храмів. У залі ісламського мистецтва виблискують витончені прикраси, кераміка та металеві вироби — тут можна відчути багатовікову творчу спадщину від Іспанії до Індії.

У картинних галереях на гостей чекають легендарна «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, яскрава «Свобода, що веде народ» Делакруа, а також полотна таких майстрів, як Рафаель, Вермеєр чи Рембрандт. У залах скульптури та декоративного мистецтва можна побачити і мармурових героїв, і королівські коштовності, і тендітні гобелени. Кожна галерея розповідає про окрему цивілізацію чи епоху — про зміни смаків, напрямів і культур, які формували європейське мистецтво.

Усю будівлю пронизує ідея поєднання минулого та сучасності. У підземеллях збереглися залишки середньовічних мурів, а поверхами вище — розкішні зали сімнадцятого століття. Скляна піраміда, створена наприкінці двадцятого століття архітектором Лео Мінг Пеєм, стала символом єдності епох і тихим діалогом між старовиною та новим життям музею.

Та Лувр — це не лише скарбниця мистецтва. Це дзеркало французької культури, її шляху крізь монархію, революції, війни та сучасність. Це місце — про гордість, відкритість світу, прагнення захищати красу й творити нове. Для кожного, хто цікавиться мистецтвом, архітектурою чи живим духом Парижа, Лувр — незамінний пункт подорожі, де під одним сяйливим дахом зібране надбання людства.